Для допитливих

Птахи взимку


 
зима 12Тяжко пташкам взимку. У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір’я від цього їм стає  тепліше. Довгу зимову ніч пташки проводять по – різному.  Ворони і галки ночують невеликими зграями у парках, садах, на деревах. Дятли, повзики, синиці – гаїчки ховаються у дуплах, горобці і синиці великі – підзима 10зима 11дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Особливої допомоги птахи потребують узимку, коли сніг та лід вкриває усе.  Їм  стає важко здобувати поживу, і найбільше пташок гине не від холоду, а від голоду. Вважають, що при затяжній зимі з кожних 10 синиць виживає одна. Тому потрібнозима 18 регулярно зима 9підгодовувати птахів насінням соняшнику та гарбуза, крихтами білого хліба, а також пшоном. Синички залюбки з’їдять шматочки несоленого сала, маргарину й м’яса.
Якщо поповнювати запаси у годівниці регулярно, птахи оселяться поблизу і влітку, очищатимуть навколишні дерева від шкідників.
Скільки б не було у тебе різних справ, забав та веселощів, не забувай прозима 8 своїх крилатих друзів. Допоможи їм, і вони стануть тобі у пригоді, сторицею віддячать своєю невтомною працею та піснями.  
               Зимова синичка
До нас у вікно зазирнула Зима,
Сказала: «Даруйте, що снігу нема!»
За нею з’явилась Синичка мала,
Цвірінькнула: «Скоро не буде й тепла!
Пора майструвати нову годівничку
На крихти смачненькі, пшоно і пшеничку!
  Щоб птиці щоранку могли прилітати
  І співом веселим весну зустрічати!»
                                       Сергій Пантюк
                     
зима 16Народні прикмети:
  1. ·        Снігурі туляться до оселі – на снігопад.
  2. ·        Голуби туркочуть – тепло віщують.
  3. ·        Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева і каркає – буде хурделиця.
  4. ·        Галки збираються зграями і кричать – на мороз.


Перевір себе
1. Яких птахів взимку можна зустріти в наших лісах? Чим вони живляться?
2. Які птахи прилітають до нас з півночі? Чому?
3. Як узимку живуть осілі птахи?
 За якими птахами ти спостерігав узимку? Розкажи про свої спостереження.
 Пограйте в гру «Хто більше». Назвіть птахів, яких можна зустріти в лісі, у парку взимку. Виграє той, хто назве більше.
image267 Чи правильне таке твердження?
Сороки, галки, сірі ворони залишаються зимувати, бо в них не вистачає сил для перельоту в теплі краї.
 Перевір прикмети.
Снігурі прилетіли в грудні - зима буде суворою.
Горобці ховаються в затишок - на мороз і заметіль.


Як зустрічають Новий рік

Відзначати прихід Нового року люди почали ще за прадавніх часів. У різних країнах Новий рік по – різному. Діти України нетерпляче чекають приходу Святого Миколая, Діда Мороза та Снігуроньки. А в Італії до малят приходить із новорічними подарунками добра фея Бефана. За давньою традицією італійці в новорічну ніч намагаються викинути через вікна на вулицю всі старі речі.
На Кубі напередодні новорічної ночі можна побачити тисячі «водоспадів». Тут прийнято лити з вікон воду – змивати разом з нею все погане. Так проводжають старий рік.
У Швеції на Новий рік найжаданіша гостя – королева світла. І дорослі, й діти вірять, що з її приходом усе в житті зміниться на краще.
Маленьким швейцарцям подарунки приносить ослик, і кожен пригощає його дрібочкою солі.
Новорічне свято в Індії відзначають навесні. І найбільша втіха тут – квіти. В Японії Новий рік заведено зустрічати рано – вранці, з першими промінчиками сонця. Діти цієї країни вірять у давню легенду, згідно якої варто в новорічну ніч покласти під подушку малюнок, на якому зображено те, чого найбільше бажаєш, – і твоя мрія неодмінно здійсниться.
В Англії за давнім звичаєм у день проводів старого й зустрічі Нового року гість має принести з собою хоча б маленьку вуглинку, кинути її в камін і побажати, щоб вогонь зігрівав цей дім довго – предовго.




Святий Миколай — опікун дітей



 Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові чималий спадок.

У серці Миколая була велика доброта, і він вирішив роздати своє майно бідним. Та тільки ж був він дуже несміливий і тому почувався нещасливим.

У безсонні ночі виходив Миколай на дах свого будинку й дивився на бідні домівки. Біля них спали їх убогі мешканці. У домівках, нагрітих за дня гарячим сонцем, було душно, отож люди лягали спати перед порогом на землі. Лежали вони в лахмітті, подертому на важкій праці в копальнях мармуру. Спали тут і малі діти, які ніколи ще не зазнали в житті радості.

І стискалося серце Миколая від цього людського горя. Він думав: «Як допомогти бідним дітям?»

І ось однієї ночі наклав Миколай повен міх усілякої їжі — м'яса, хліба, медяних паляниць, фініків, фіг, а також одягу й грошей і непомітно від служби вийшов з дому. Обережно-тихцем поклав мішок біля порога найближчої хатини, де спали бідні діти.

Уранці придивлявся Миколай з даху свого дому, як раділи малі діти цьому міху!

Наступної ночі вибрався Миколай знову з повним міхом і поклав його біля іншого дому, де були діти. І такі мандрівки повторював він уже щоночі. У місті ні про що інше тепер не говорили, як тільки про невідомого добродія. Діти не раз бачили крізь сон постать у темнім плащі, що клала мішок, але постать скоро зникала.

А старий слуга Миколая затривожився, коли побачив, що в коморах меншає припасів. «Напевно, хтось краде їх, — подумав. — Треба упіймати злодія!»

Одної ночі побачив слуга чоловіка в плащі з каптуром на голові. З мішком на плечах він перелазив через браму на вулицю. Слуга здійняв галас, збіглися інші слуги й кинулись у погоню. Засоромлений Миколай, бо ж це був він, замість зупинитись і відкрити своє обличчя, почав утікати. Побудились і люди на вулицях, побудились і діти, і всі стали здоганяти Миколая.

Перші наздогнали його діти й... упізнали свого доброго опікуна. Упізнали його плащ і мішок, повний добра.

— Це не злодій! Це наш опікун! Наш добродій! Зупинились люди, здивовані та збентежені.

— Це ж Миколай! Багатий Миколай! Ось хто цей добрий дух, що нам дарунки приносив, дітей наших від голоду рятував!

Минули роки. Миколай став священиком, а далі й єпископом у Мирах. Всі шанували й любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.

Коли помер Миколай, і його душа стала перед Господнім престолом, Бог спитав:

— Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

— Нічого не бажаю, — відповів Миколай, — тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і промовив:

— Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.

І від того часу кожного року в день своїх іменин у грудні Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки. Знає Святий Миколай, що всі малі діти чемні й добрі, і знає, що всі українські діти мають добрі серця, люблять Бога, люблять свій рідний український народ і рідний край — Україну.

Він з великою радістю відвідує українських діток й обдаровує їх усілякими чудовими дарунками. Між ними найкращий дарунок — рідні українські книжечки.

Дуже радіє Святий Миколай, коли добрі люди, що люблять дітей, допомагають йому в доброму ділі. Тішиться, коли в день Святого Миколая українські діти дають одні одним дарунки — книжечки, тішиться, коли дехто навіть і одягнеться так, як він, і, замість нього, приходить до дітей з дарунками, з добрим словом та порадою.

За Богданом Даниловичем

Вивчи вірш до свята


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав - тому різку
Під подушкою ладнає.
Н. Яременко

Немає коментарів:

Дописати коментар