понеділок, 28 грудня 2015 р.

Любі діти! Нагадую, що під час зимових канікул в ЦЕВ (вул.К.Маркса, 18) відбудеться кінофестиваль "Казка".

Репертуар кінофестивалю:

02.01.2016      "Махни крылом" (мультфыльм)
03.01.2016      "Золушка" (сімейний фільм)
04.01.2016       "Канікули" (комедія)
05.01.2016       "Город героев" (мультфільм)
06.01.2016        "Монстервілл" (комедія)
07.01.2016        "Пікселі" (комедія)
08.01.2016         "Упс, Ной уплыл" (мультфільм)
09.01.2016         "Хранитель луны" (мультфільм)
10.01.2016         " Головоломка" (мультфільм)

Бажаю приємного перегляду й веселих канікул!


субота, 19 грудня 2015 р.

Дорогі діти, шановні дорослі!

Щиро вітаю вас з Днем Святого Миколая – одним з найсвітліших і найрадісніших свят усього християнського люду.

З його приходом кожен з нас сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише святому.

Нехай добрий Святий принесе щастя у ваші сім’ї й благополуччя рідній Україні.


вівторок, 15 грудня 2015 р.

За підсумками конкурсу на найактивніших читачів школи наш клас посів І місце. Приємно зазначити, що  першокласники стоять поряд із учнями  2-В, 3-А та 3-Б класів. Частіше всього відвідують шкільну бібліотеку Корж Вікторія, Матвієнко Поліна, Неипоренко Євгеній та Насоненко Соломія. Так тримати!


неділя, 13 грудня 2015 р.

Святий Миколай — опікун дітей



 Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові чималий спадок.

У серці Миколая була велика доброта, і він вирішив роздати своє майно бідним. Та тільки ж був він дуже несміливий і тому почувався нещасливим.

У безсонні ночі виходив Миколай на дах свого будинку й дивився на бідні домівки. Біля них спали їх убогі мешканці. У домівках, нагрітих за дня гарячим сонцем, було душно, отож люди лягали спати перед порогом на землі. Лежали вони в лахмітті, подертому на важкій праці в копальнях мармуру. Спали тут і малі діти, які ніколи ще не зазнали в житті радості.

І стискалося серце Миколая від цього людського горя. Він думав: «Як допомогти бідним дітям?»

І ось однієї ночі наклав Миколай повен міх усілякої їжі — м'яса, хліба, медяних паляниць, фініків, фіг, а також одягу й грошей і непомітно від служби вийшов з дому. Обережно-тихцем поклав мішок біля порога найближчої хатини, де спали бідні діти.

Уранці придивлявся Миколай з даху свого дому, як раділи малі діти цьому міху!

Наступної ночі вибрався Миколай знову з повним міхом і поклав його біля іншого дому, де були діти. І такі мандрівки повторював він уже щоночі. У місті ні про що інше тепер не говорили, як тільки про невідомого добродія. Діти не раз бачили крізь сон постать у темнім плащі, що клала мішок, але постать скоро зникала.

А старий слуга Миколая затривожився, коли побачив, що в коморах меншає припасів. «Напевно, хтось краде їх, — подумав. — Треба упіймати злодія!»

Одної ночі побачив слуга чоловіка в плащі з каптуром на голові. З мішком на плечах він перелазив через браму на вулицю. Слуга здійняв галас, збіглися інші слуги й кинулись у погоню. Засоромлений Миколай, бо ж це був він, замість зупинитись і відкрити своє обличчя, почав утікати. Побудились і люди на вулицях, побудились і діти, і всі стали здоганяти Миколая.

Перші наздогнали його діти й... упізнали свого доброго опікуна. Упізнали його плащ і мішок, повний добра.

— Це не злодій! Це наш опікун! Наш добродій! Зупинились люди, здивовані та збентежені.

— Це ж Миколай! Багатий Миколай! Ось хто цей добрий дух, що нам дарунки приносив, дітей наших від голоду рятував!

Минули роки. Миколай став священиком, а далі й єпископом у Мирах. Всі шанували й любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.

Коли помер Миколай, і його душа стала перед Господнім престолом, Бог спитав:

— Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

— Нічого не бажаю, — відповів Миколай, — тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і промовив:

— Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.

І від того часу кожного року в день своїх іменин у грудні Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки. Знає Святий Миколай, що всі малі діти чемні й добрі, і знає, що всі українські діти мають добрі серця, люблять Бога, люблять свій рідний український народ і рідний край — Україну.

Він з великою радістю відвідує українських діток й обдаровує їх усілякими чудовими дарунками. Між ними найкращий дарунок — рідні українські книжечки.

Дуже радіє Святий Миколай, коли добрі люди, що люблять дітей, допомагають йому в доброму ділі. Тішиться, коли в день Святого Миколая українські діти дають одні одним дарунки — книжечки, тішиться, коли дехто навіть і одягнеться так, як він, і, замість нього, приходить до дітей з дарунками, з добрим словом та порадою.

За Богданом Даниловичем

Вивчи вірш до свята


СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Нічка зорі розсипає,
Тихо-тихо сніг лягає,
Він до кожного віконця
Диво-дивне наближає.

І Андрійко, і Марійка
Кожен з них чудес чекає,
Бо готуються зустріти
Час Святого Миколая.

Знають діти: Миколай
Добрих, чемних поважає,
Гарним дітям у панчішку
Він дарунок укладає.
Хто не слухав - тому різку
Під подушкою ладнає.
Н. Яременко

середа, 9 грудня 2015 р.

Вчимо разом пісні до новорічного ранку 


Зимовий танець

(діти йдуть по колу дрібним кроком)
Підемо у двір гуляти,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля,
Зиму піснею вітати,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля

Приспів:
Плесь, плесь, плесь, не стій,
Швидко рученята грій
("тарілочка")
Туп, туп, туп, мороз.
Наші ніжки не морозь
(тупають)

Ми доріжки промели.
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.
(імітують підмітання)
Стільки снігу намели,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля
 (тупають, піднімаючи і опускаючи руки)

Приспів.

З снігу зліпимо сніжки,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.
(ліплять "сніжки")
Люблять зиму малюки,
Тра-ля-ля, ля-ля-ля.
(роблять "пружинку")

 


Танок круг ялинки

1
Ми хвостиком покрутимо, покрутимо усі,
танцюємо, як білочки, як білочки малі.
(хоровод)
круть, круть, круть, круть, круть, круть
танцюємо, як білочки, як білочки малі.
(крутять хвостиком)
програш: (обертаються навколо себе і плещуть 3 рази)
2
Ми ніжками потупаєм, потупаємо всі,
танцюємо ведмедики, ведмедики малі.
(хоровод)
туп, туп, туп, туп, туп, туп,
танцюємо ведмедики, ведмедики малі.
(ідуть, як ведмеді)
програш: (обертаються навколо себе і плещуть 3 рази)
3
Угору ми стрибаємо, стрибаємо усі
танцюємо, як зайчики, як зайчики малі.
(хоровод)
стриб, стриб, скок, стриб, стриб, скок,
танцюємо, як зайчики, як зайчики малі.
(стрибають)
програш: (обертаються навколо себе і плещуть 3 раза)
4
В долоньки ми поплещемо, поплещемо усі
танцюємо, як діточки, як діточки малі.
(хоровод)
1,2,3,1,2,3
танцюємо, як діточки малі
(3 рази плещуть у долоні)
програш: (обертаються навколо себе і плещуть 3 рази)


неділя, 6 грудня 2015 р.

До Дня збройних сил України 4 грудня відбулися спортивні змагання між хлопчиками нашого класу "Нумо хлопці!" Вони залюбки змагалися у веселих естафетах, але більше всього сподобалося перетягувати канат. З рівним результатом перемогла дружба. Вітаємо!!!



Шановні чоловіки й хлопчики!
Вітаю вас із Днем збройних сил України!
Нехай ваші сила та мужність
завжди живляться любов’ю та підтримкою близьких і рідних.
Міцного здоров’я Вам, успіхів та надійного тилу!
І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!